Крупная коллегия Верховного Суда прокомментировала результаты отсутствия на судебном разбирательстве.

В Пятом апелляционном административном суде представили мнение Большой Палаты Верховного Суда относительно последствий отсутствия сторон на судебном заседании.

Отже, Вищий адміністративний суд України підкреслив, що відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність будь-якого учасника процесу на судовому засіданні, за умови, що йому було своєчасно повідомлено про дату, час та місце проведення, не є перешкодою для розгляду справи по суті, за винятком тих випадків, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті, якщо позивач не з'явився на судове засідання без поважної причини або не повідомив про причини своєї відсутності, і при цьому не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд може залишити позов без розгляду, якщо ця відсутність ускладнює процес. У разі, якщо відповідач наполягає на розгляді справи, суд розгляне її на основі вже наявних доказів. Щодо позивача, який не є представником державних органів, ці норми застосовуються тільки в разі повторної відсутності.

Зазначене положення відповідає нормі, встановленій у пункті 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд має право залишити позов без розгляду в разі, якщо позивач не з'явився (або не з'явився повторно, за винятком випадків, коли він є суб'єктом владних повноважень) на підготовче або судове засідання без поважних причин, або не надав повідомлення про причини своєї відсутності, якщо не подано заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналіз зазначених норм вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

Загальнообов'язкові процесуальні норми, викладені в статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, виступають своєрідним механізмом забезпечення прав особи на звернення до суду з метою захисту своїх порушених прав або свобод.

Передбачається, що кожна особа, яка звертається до суду для захисту своїх прав, має право на активну участь у судовому процесі, керуючись принципами верховенства права, рівності всіх учасників перед законом і судом, відкритості та прозорості судових розглядів, змагальності сторін, диспозитивності, а також офіційного з'ясування всіх обставин справи. Це дозволяє їй отримати судовий захист своїх прав як особисто, так і через свого представника.

Отже, частина 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України побудована так, що надає суду право не розглядати позовну заяву особи та повертати її без розгляду. Це можна розглядати як певну форму відповідальності для позивача за неналежну поведінку, зокрема за неявку на судове засідання.

Докладно ознайомитися з рішенням Вищого Суду Верховної Підсудності №990/147/23, ухваленим 10 жовтня 2024 року, можна за наступним посиланням.