Вплив тисячі гривень: досвід українського видавництва.
генеральний директор видавництва Bookchef
У 2021 році українці мали можливість скористатися "ковідною тисячею" в рамках програми "єПідтримка". Ці кошти можна було витратити на різноманітні культурні та розважальні заходи, зокрема на придбання книг. Крім того, їх використовували для купівлі квитків у кіно та театр, відвідування музеїв і художніх галерей, а також на абонементи до спортклубів і на подорожі по Україні, зокрема на залізничні чи авіаперельоти.
У червні 2024 року Президент Володимир Зеленський затвердив закон, що передбачає надання тисячі гривень дорослим громадянам України. Для реалізації цієї програми було виділено 372 мільйони гривень. Зокрема, ці кошти можна використовувати, зокрема, для купівлі книг.
Згідно з оцінкою, наданою директоркою Українського інституту книги Олександрою Коваль, видавцям знадобиться додатковий тираж у межах 1,5-2 мільйонів екземплярів.
У 2021 році програма значно активізувала продажі книг: компанія Bookchef та інші видавництва відзначили подвоєння або навіть більш суттєве збільшення обсягів продажів у порівнянні з попереднім роком.
Цей різкий зростання попиту охопило всі етапи створення вартості — від книжкових магазинів до видавничих компаній і друкарень. З економічного погляду, це є наочним прикладом мультиплікаторного ефекту: кожна гривня, витрачена на книги, сприяла подальшим інвестиціям у цій сфері.
Хвилеподібний вплив державних субсидій стосується не лише видавничої індустрії. Зі зростанням попиту на книги активізується економічна діяльність у суміжних галузях, формуючи мультиплікативний ефект, що підсилює всю систему постачання.
Одним із найзначніших досягнень програми стало збільшення кількості читачів. Чимало українців, які раніше не часто купували книги або не виявляли інтересу до читання, скористалися можливістю отримати 1000 грн, щоб відкритись для нових літературних творів.
У Bookchef ми спостерігали зростання кількості нових користувачів на нашій онлайн-платформі на 300% протягом перших місяців програми. Цей приплив нових читачів не лише приніс негайний дохід, але й сприяв культурним змінам, відкриваючи книги для аудиторії, яка традиційно менш зацікавлена в читанні.
3. Підтримка культурної та економічної стійкості
Виділені кошти допомогли стабілізувати грошові потоки та надали фінансові важелі, необхідні для утримання персоналу, продовження видавничих проектів та інвестування в майбутній контент. Такі стимулюючі заходи підтримують виживання культурних підприємств, які інакше могли б опинитися на межі банкрутства.
Це допомагає зберігати інтелектуальний капітал і захищати робочі місця в індустрії книговидавництва та рітейлу.
Одна з ключових проблем полягала в оптимальному розподілі фінансів. Простота критеріїв доступу дала можливість деяким постачальникам контрафактних чи несанкціонованих книг скористатися програмою. Хоча було заплановано підтримку легальних видавництв і книгарень, брак жорстких перевірок сприяв зловживанням з боку недобросовісних продавців.
В результаті, бюджетні кошти, виділені для підтримки оригінального українського книговидання, час від часу опинялися в тіньовому секторі — тобто в руках піратів. Зміцнення контролю за використанням цих коштів може стати ефективним рішенням цієї проблеми у майбутніх програмах, забезпечуючи їхнє надходження до справжніх одержувачів.
Основна причина затоварення полягала в тому, що з початком війни економіка на певний час припинилася, і продажі знизились до мінімуму. Коли ж відновилися економічні активності, попит не повернувся на попередній рівень, що призвело до значного падіння обсягів реалізації.
Пізніше розпочався процес відновлення, в результаті якого продажі почали зростати, перевищуючи показники, що були до війни.
Ще однією причиною утворення надлишків стало зростання обсягів виробництва в умовах короткочасного бурхливого попиту, що призвело до виникнення тимчасового перевищення запасів товарів.
Час від створення концепції нового проекту, зокрема книги, до її виходу на полиці книгарень може коливатися від одного до трьох років. Тому жодні короткострокові ініціативи з підтримки не здатні забезпечити стабільний розвиток індустрії.
У свою чергу, тривалі програми підтримують вкладення коштів у масштабні проекти, випуск серій книг та відкриття нових книгарень, які можуть окупитися впродовж кількох років.
Зі скороченням державних інвестицій у сферу книговидавництва, економіка стикається з викликом досягнення рівноваги між негайним стимулюванням ринку та забезпеченням його тривалої стабільності.
З огляду на досвід нашого видавництва, я сформулював кілька ідей, які можуть сприяти підвищенню результативності майбутніх проектів:
1. Запровадження освітніх мотивацій для нових читачів. Для покращення результатів програми, спрямованої на збільшення читацької аудиторії, майбутні фінансові вливання можуть включати стимули для подальшого читання, такі як купони на знижки для наступних придбань.
Це не тільки допоможе знову залучити читачів, але й сприятиме формуванню стійкої звички до читання у нових аудиторій. Запровадження в Україні програми ваучерів для молоді на 18-річчя, яке очікується найближчим часом, стане важливим кроком у розширенні читацької спільноти.
Цей метод може сприяти розвитку звички читання у нових групах читачів.
2. Інвестиції в культуру на тривалий термін шляхом податкових пільг. Крім безпосередніх дотацій, уряд може подумати про запровадження податкових стимулів для витрат у культурній сфері, надаючи можливість громадянам використовувати частину своїх податкових зобов'язань для придбання книг. Проте, варто зазначити, що ця пропозиція, на жаль, виглядає маловірогідною через складнощі, пов'язані з процесом декларування.
