Фінляндія почала процес конфіскації російських активів: які саме об'єкти підлягають вилученню - деталі | Експрес онлайн
Цей випадок є першим зафіксованим успішним арештом активів, що відбувся поза межами України.
Служба судових приставів Фінляндії заарештувала ділянку Російського центру науки і культури (РЦНК) у Гельсінкі за клопотанням української енергетичної компанії, повідомляє Helsingin Sanomat. Йдеться про позов "Нафтогазу". Конфісковано ділянку площею 3,3 га. Рішення набуло чинності 24 жовтня.
Позов, поданий "Нафтогазом", має на меті стягнення з Росії 5 мільярдів доларів за понесені збитки та втраченое майно в Криму. Ця справа була ініційована влітку минулого року, оскільки Москва проігнорувала рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі, яке зобов'язувало її виплатити компанії компенсацію, що еквівалентна ринковій вартості активів на момент їхньої експропріації.
На півострові, що належав "Нафтогазу", функціонувала компанія "Чорноморнафтогаз", яка виробляла приблизно 1,6 мільярда кубометрів газу щорічно, а також володіла іншими активами. 17 березня 2014 року "Парламент" республіки провів націоналізацію цього майна.
В "Нафтогазі" повідомили, що конфіскована російська державна нерухомість у Фінляндії має вартість "десятки мільйонів доларів". Це стало першим публічно відомим успішним арештом активів за межами України, що здійснений у відповідності до рішення арбітражу в Гаазі за скаргами на експропріацію майна в Криму.
"Оскільки Росія не бажає сплачувати "Нафтогазу" гроші, які передбачені рішенням Гааги, ми активно використовуємо всі можливі способи для їх отримання. Сьогодні ми зробили ще один крок до відновлення справедливості," - підкреслив голова правління компанії Олексій Чернишов.
У 2019 році Міністерство юстиції Російської Федерації підкреслювало, що Москва не вважає себе підпорядкованою юрисдикції Гаазького арбітражу щодо цього питання.
Фінська влада наклала арешт на будівлю та ділянку РЦНК у квітні минулого року, проте потім її було знято через відсутність підстав для вилучення цієї нерухомості.
Радянський центр науки і культури в Гельсінкі було відкрито 1977 року. Після розпаду СРСР його майном почала розпоряджатися Росія. Основним завданням РЦНК є допомога у реалізації спільних культурних, освітніх, гуманітарних та наукових проєктів.
Український суд виніс справедливе рішення, призначивши ексначальнику управління транспорту "Чорноморнафтогазу" покарання у вигляді 12 років ув'язнення за державну зраду. Згідно з інформацією, наданою пресслужбою СБУ, цей зрадник сприяв російським властям у переслідуванні кримських мешканців.
"Фігурант систематично співпрацював з окупаційними силовиками та надавав службовий транспорт для незаконних обшуків й арештів кримчан, які незгодні з політикою Кремля. За даними слідства, протягом 2019-2020 років він організував транспорт для щонайменше 12 каральних "спецоперацій" ФСБ", - йдеться у повідомленні.
У ході однієї з цих операцій було затримано 15 активістів з кримськотатарської громади. Їм закинули нібито зв'язки з політичною партією "Хізб ут-Тахрір", яка в Росії має статус терористичної організації.
У 2011 році особа, про яку йдеться, пішла у відставку з посади заступника керівника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим та взяла на себе керівництво транспортним управлінням державного підприємства "Чорноморнафтогаз". У 2014 році він висловив підтримку анексії півострова.
Суд визнав зловмисника винним за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада) та призначив йому 12 років в'язниці з конфіскацією майна.
Хоча в матеріалах не вказується ім'я засудженого, за інформацією, що є в розпорядженні, йдеться про Миколу Федоряна. Він був затриманий 7 листопада 2020 року на контрольному пункті "Каланчак" під час спроби перетнути кордон і потрапити на анексований Крим, повідомляє "Радіо Свобода".
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
