Кирило Данильченко: Північна Корея та її роль у конфлікті в Україні. Чому Захід залишиться бездіяльним? – Блоги | OBOZ.UA
Чи здатна Північна Корея взяти участь у конфлікті з Україною? Можливо, вона вже активно залучена в цей процес.
Нам надходять корейські локалізовані версії російських "іскандерів"; на фронті зафіксували ПТРК Bulsae-4, які є досить сучасними та небезпечними. Росії було передано кілька мільйонів снарядів — їхня якість залишає бажати кращого, і вони мають різну масу, що ускладнює стрільбу з одного прицілу. Проте обсяги, що коливаються від двох до п'яти мільйонів пострілів, становлять серйозну загрозу, зазначає Кирило Данильченко для LB.ua.
Які наслідки чекатимуть на Північну Корею за це? Нічого значущого в порівнянні з існуючою ситуацією.
Як не було нічого Кубі, коли її контингент воював у Алжирі та громадянській війні в Анголі у минулому столітті.
Нагадаю, в операції "Карлота" (кубинська інтервенція в Анголу) 1975 року брали участь до 20 тисяч кубинців, яких перекинули літаками. Артилерію та бронемашини їм везли кораблями.
Кубинські війська активно використовували системи залпового вогню "Град", розгорнули танковий батальйон і брали участь у конфлікті до 1991 року. На піковому етапі їхня чисельність сягала 55 тисяч особового складу, тоді як втрати серед військовослужбовців, вбитих і важко поранених, становили близько 10 тисяч.
Вивозили каштани з полум'я для СРСР, здобуваючи натомість техніку, валюту, сировину, технології та підготовлених солдатів на війнах за межами країни.
Які ще заходи міг вжити Захід щодо Куби, окрім тих, що були реалізовані з 1962 року: наприклад, надання дітям талонів на молоко, рис, обмежену кількість яєць — лише 5 на місяць, а також півлітра соєвої олії?
Не можуть нічого вдіяти з Іраном, коли його "прочани" ведуть бойові дії в Сирії, Ємені та Лівані, і коли американці перехоплюють судно, яке прямує до порту Ходейда, завантажене елементами протикорабельних ракет і балістичними двигунами.
Не лише те, що іранці гинуть на території всього Близького Сходу, – режим аятолів вербує шиїтів з Афганістану, які за 500-700 доларів також готові вбивати і загинути.
Хазарейці з "Фатиміюну", до речі, виявили себе досить добре: вони долучилися до прориву блокади Дейр-ез-Зора та брали участь в операціях проти Ісламської держави.
Які наслідки для Ірану виникли внаслідок того, що агенти "Басіджу" рекрутували 20 тисяч бійців "Фатиміюну" з числа трьох мільйонів афганських біженців?
Нічого не змінюється – простий народ, як святкував з куркою, так і продовжує святкувати, а чиновники КВІР, як насолоджувалися відпочинком на Середземному морі в Лівані та Сирії, так і далі це роблять.
У Ірані протести придушують за допомогою автоматичної зброї, а «поліція моралі» жорстоко карає дівчат, які не носять хусток.
Отже, чому ж на фоні всього цього корейці не могли б з'явитися на ЛБЗ в Україні?
Тих, кого цікавить, з якими викликами вони можуть зустрітися у випадку майбутніх конфліктів, можуть зацікавити можливості ознайомитися з дронами, включаючи далекобійні, різними засобами подолання протиповітряної оборони, HIMARS та комунікаційними системами.
По-друге, цей режим обмежує південні регіони та американські сили на азійському театрі військових дій — всі ці помітні вибухи доріг і приведення до бойової готовності восьми артилерійських бригад.
Безумовно, жодна розумна людина не стане стверджувати, що розробники "Самсунга" несподівано втратили глузд і вирішили захопити північні території.
А от що запаси Азійського командування США, з яких виділяли кілька сотень тисяч снарядів для України, потрібно берегти, а також не нарощувати допомогу із запасів Сеула -- цілком можливо.
Кім прагне отримати різноманітні технології, не обмежуючись лише шпигунськими супутниками чи ракетними програмами, зокрема міжконтинентальними балістичними ракетами, щоб забезпечити можливість впливати на Вашингтон.
Для ізольованої Північної Кореї БУДЬ-ЯКІ технології на вагу золота: від сучасних пайків у реторт-системах й очищення палива до камер і систем розпізнавання облич.
Всі можливі санкції були введені, включаючи рішення ООН (однак РФ заблокувала створення комісії для перевірки ракетних програм): Північна Корея отримує постачання продуктів харчування, лікарських засобів і мазуту для теплоелектростанцій, хоча раніше існували обмеження навіть на ці ресурси.
Це явне свідчення того, чому санкції не можуть бути сприйняті як єдиний ефективний засіб, окрім застосування стримувальних заходів, а також дій, спрямованих на боротьбу з ядерними програмами та елементами дронів у країнах, що ізольовані від міжнародної спільноти.
Якщо у тебе на стороні Росія, що володіє багатими природними ресурсами і технологіями, а також Китай, друга за розміром економіка у світі, тоді питання про ефективність санкцій стає досить складним. Наскільки вони взагалі є дієвими?
Ми проводимо стратегічні бомбардування Росії, Захід вводить обмеження на ціни на нафту, а росіяни не здатні випускати автомобілі та повертаються до виробництва велосипедів з часів СРСР. Які ж прогнози щодо падіння ВВП? Виявляється, мова йде про помірне зростання.
Деякі речі нададуть партнери по коаліції, інші можуть бути вкрадені та скопійовані на Заході, а також деякі придбають шляхом обходу санкцій.
Хіба не той випадок, коли неліцензована компанія з Нігерії, що займається закупівлею електроніки для систем поливу та сільськогосподарських дронів, опинилася під санкціями?
А хіба не може вона перепродати потім це все з маржею до Росії чи Північної Кореї?
Ось і сталося: ми додали до переліку, а тим часом іранці, росіяни та корейці в Нігерії зареєстрували ще десять аналогічних.
Отже, хоча тоталітарні режими в цілому поступово деградують, наразі вони все ще користуються плодами співпраці.
Наприклад, Іран вдосконалив спарені версії "Корнетів-Е", які здатні пробивати ізраїльську систему активної оборони "Меїль руах" ("Вітрівка"). Спочатку в регіоні використовувалися пускові установки з російськими маркуваннями, і іранці виробляли лише протитанкові керовані ракети. Однак тепер, у Лівані, ізраїльська Армія оборони вже захопила чисто іранську модифікацію "Дехлавія".
Тому й кілька тисяч людей, про яких повідомила розвідка як про "бурятський батальйон" (за штатом скоріше бригада), і в перспективі ще більше північнокорейців цілком може опинитися на ЛБЗ.
Безумовно, їх комбінуватимуть з іншими групами, щоб уникнути концентрації вогню і застосовувати в тих місцях, де існує можливість досягти успіху.
Звісно, присутність найманців з Непалу та африканських країн на південь від Сахари свідчить про те, що в Москві ситуація зовсім не відповідає очікуванням. Втрати виявилися суттєвішими, ніж передбачалося, і темпи їхнього поповнення, постачання та озброєння не встигають за цими втратами.
Але з КНДР тут ще й інше -- хочуть знизити залежність від Китаю, бажають технологій, продовольства й палива.
На найближчий час не передбачено жодних санкцій. Південна Корея прагне уникнути втягування у конфлікти на своїх територіях і не бажає взяти на себе відповідальність за 25 мільйонів людей, які не мають уявлення про інтернет і страждають, коли їх залишає улюблений лідер.
Будь-які податки на солідарність, які існували протягом багатьох років після об'єднання Німеччини, можуть здаватися їм справжнім святом.
Отже, у січні минулого року Північна Корея здійснила запуск понад 200 снарядів у напрямку островів, що підпадають під юрисдикцію Півдня, в той час як Сеул залишався спокійним і невразливим. Тепер не час для війни, і, мабуть, ніколи не буде.
США, безумовно, не прагнуть витрачати трильйон доларів на війну, результати якої вимагатимуть навчання мільйонів людей, звільнених від тиранії, основам гігієни та користування сучасними гаджетами.
Диверсії в закритому, промитому пропагандою суспільстві проводити важко, кібернетичні атаки неможливі, бо немає інтернету речей. Можна знищити авіаударами полігон для випробовувань, а вісім артилерійських бригад КНДР розколупають Сеул і заразом весь азійський ринок.
Отже, знову підкреслюємо: коли Україна, яка протягом багатьох років займала 8-10 місце у світі за обсягами металургії, має сотні тисяч працівників у хімічній галузі, виробляє в замкнутому циклі боєприпаси, протиповітряні ракети, ракети Р-27 (які можна адаптувати для використання з наземних платформ), БТР-3/4 та високоточну зброю, тоді вся країна зосередиться на досягненні перемоги. Лише в такому випадку непальці чи корейці на фронті не матимуть жодного значення.
Бо це буде для них квиток в один кінець.
Захід продовжить постачати нам зброю та техніку, сюди їдуть добровольці. Але самі корейці за підтримки США, баз й договору про спільну оборону (абсолютна більшість таких договорів якраз у цьому регіоні) не готові розв'язати питання з режимом біля їхніх кордонів. Тому не варто чекати, що хтось зробить роботу за нас.
