Конфлікт між Ізраїлем та Іраном: які шанси на загострення ситуації?

Чи здатен Ізраїль завдати удару по ядерним установкам Ірану у відповідь на ракетну атаку? Аналітики попереджають, що обстановка на Близькому Сході ризикує стати "неконтрольованою". Чи зможе міжнародне співтовариство запобігти подальшій ескалації конфлікту?

Який рівень загрози виникнення прямого військового конфлікту між Іраном та Ізраїлем? Які фактори можуть стримувати обидві сторони, враховуючи, що 1 жовтня 2024 року Іран здійснив масштабну ракетну атаку на Ізраїль, випустивши понад 180 балістичних ракет?

Як повідомив офіційний речник Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Даніель Хагарі, більшість ракет були перехоплені ізраїльською системою протиповітряної оборони та "оборонним альянсом під проводом США". У той же день прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху підкреслив, що Іран "вчинив серйозну помилку і за це заплатить".

В свою чергу, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, висловлюючи свою думку щодо ракетного удару по Ізраїлю, написав у соціальній мережі X: "Ми завершили свої дії, якщо лише ізраїльський режим не вирішить вжити нових заходів у відповідь. У такому випадку наша реакція буде ще потужнішою і рішучішою".

Згідно з інформацією, наданою Тегераном, напад Ірану 1 жовтня був відповіддю на вбивство, здійснене Ізраїлем, голови радикальної шиїтської групи "Хезболла" Хасана Насралли та лідера руху ХАМАС, Ісмаїла Ханії, якого США, Німеччина та кілька інших країн вважають терористом.

Сполучені Штати Америки є ключовим партнером для Ізраїлю. Після ракетної атаки з боку Ірану, США запевнили, що готові надати всебічну підтримку Ізраїлю з метою досягнення "серйозних наслідків" для іранського уряду. Відповідаючи на це, Корпус вартових ісламської революції, як зазначив у бесіді з DW професор Сімон Вольфґанґ Фукс з Єврейського університету в Єрусалимі, "заявив про загрозу атак на нафтопереробні заводи та родовища (країн-союзників США. - Ред.) по всьому регіону, включаючи Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Бахрейн", якщо Ізраїль завдасть удару по іранських нафтових об'єктах першим.

Такий розвиток ситуації може призвести до загострення конфлікту. Водночас багато мешканців Ізраїлю розглядають цю обставину як можливість для рішучого ослаблення Ірану та зміни в геополітичному ландшафті регіону, зазначає Фукс. На його думку, "Ізраїль наразі абсолютно не зацікавлений у зниженні напруженості". Експерт також підкреслює, що якщо Ізраїль вирішить завдати удару по іранських нафтових чи навіть ядерних об'єктах, то "ситуація в усьому Близькому Сході може стати абсолютно непередбачуваною".

Минув рік, відколи Ізраїль розпочав військові дії в Секторі Гази проти терористичної організації ХАМАС, яка здійснила масований напад 7 жовтня 2023 року. У результаті цього нападу терористи ХАМАСу вбили приблизно 1200 осіб та захопили понад 250 заручників. За інформацією міністерства охорони здоров'я, що підпорядковане ХАМАСу, внаслідок бойових дій у Секторі Гази загинуло більше 41,9 тисячі палестинців.

У конфлікті з Ізраїлем палестинських бойовиків ХАМАС підтримує угруповання "Хезболла", яке насправді контролює велику частину Лівану та проводить обстріли Ізраїлю з південного регіону. Хоча Ізраїль і Ліван офіційно не перебувають у стані війни, Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) з кінця вересня здійснює авіаудари по позиціях "Хезболли" в Лівані. 1 жовтня Ізраїль також розпочав наземну операцію на півдні сусідньої країни.

Водночас, як "Хезболлу", так і єменських повстанців-хуситів, які атакують торговельні кораблі в Червоному морі, підтримує Іран. За даними ЗМІ, у боротьбі проти Ізраїлю на бік Ірану також готові стати до 40 000 бойовиків, які зараз перебувають на території Сирії. "Бойовики з Сирії, Ємену та Афганістану оголосили, що підтримують "Хезболлу" та її боротьбу проти Ізраїлю", - зазначає в інтерв'ю DW Бурчу Озчелік, старша наукова співробітниця лондонського Королівського інституту об'єднаних збройних сил (RUSI), що вивчає питання безпеки на Близькому Сході.

На думку експертки, збільшення впливу проксі-груп є ключовим елементом безпекової стратегії Ірану. Ця стратегія складається з двох основних складових: по-перше, Іран підтримує постійний військовий ядерний потенціал, а по-друге, активно створює й підтримує мережу збройних формувань, яку вона називає "вогняним кільцем". До цього кола входять бойовики "Хезболли" в Лівані, терористи ХАМАСу та "Ісламського джихаду" в Секторі Гази, збройні угруповання в Сирії та Іраку, а також рух "Ансар Аллах" і хусити в Ємені, додає дослідниця.

"Досі Іран утримувався від активних військових дій проти Ізраїлю, оскільки побоювався, що відповідь ЦАХАЛу на його території може серйозно нашкодити його ядерній програмі, відкидаючи її розвиток на тривалий час і завдаючи значних втрат," - підкреслює вона.

Однак зараз, на думку Озчелік, немає гарантій того, що новій війні в регіоні вдасться запобігти. "Якщо військові дії Ізраїлю на півдні Лівану призведуть до затяжних боїв із "Хезболлою", це може підштовхнути пов'язаних з Іраном бойовиків (з вищеназваних формувань. - Ред.) до спроби втрутитись у події в Лівані", - пояснює експертка.