Курська "КТО" схожа на українську "СВО": огляд пропагандистських матеріалів за 1-3 листопада 2024 року.

Оригінал статті доступний на веб-ресурсі "Центру стратегічних комунікацій" за вказаним посиланням.

Шарій мріє про російський "м'яз".

Блогер з Москви, Шарій, порадив мешканцям Запоріжжя терміново готуватися до евакуації. Він стверджує, що в цьому напрямку противник вже сформував "ударну групу" з 120-150 одиниць бронетехніки та планує "перехопити контроль" над усіма територіями Донецької та Запорізької областей.

Де саме Шарій міг дізнатися про ймовірні плани російського генштабу – це питання, яке лишається без відповіді. Його міркування щодо російського "кулака" свідчать про повну некомпетентність блогера в питаннях військової справи. Як зазначає військовий аналітик Костянтин Машовець, на даний момент в Україні на окремих напрямках розміщено таку кількість важкої техніки Росії:

Харківський: понад 340 танків, а також від 1010 до 1015 бойових броньованих машин (ББМ).

Ці цифри наочно демонструють, що 120 чи 150 одиниць техніки не достатньо для того, щоб захопити Запоріжжя -- великий, добре укріплений обласний центр. Для порівняння, за даними Oryx, лише в боях за невелике містечко Авдіївку окупанти втратили 531 одиницю військової техніки.

Фантазії Шарія викликали невдоволення навіть у деяких Z-блогерів. Наприклад, "воєнкор" Котенок опублікував довгий пост, в якому розкритикував "ЗМІ, блогерів та телевізійних ведучих", які, на його думку, забули, як відрізнити істину від своїх "переможних" вигадок. Розлючений "воєнкор" нагадав цим особам, що оборона України не тільки не розпалася, але й продовжується мобілізація до ЗСУ та отримання міжнародної військової допомоги, а про капітуляцію України не може бути й мови.

НАСПРАВДІ, мета Шарія не має нічого спільного із прогнозуванням перебігу подій на фронті - для цього він не має елементарної компетенції. Його завдання - сколихнути паніку в українському тилу, запускаючи чутки про те, що російський "кулак" ось-ось вдарить по Запоріжжю, що наша оборона розсипається і поразка України вже не за горами. Таке собі цілком класичне ІПСО у виконанні блогера-втікача, який сумлінно працює на ниві російської пропаганди.

...і сподівається на підкорення України.

Проте на цьому його пропагандистські вигадки не закінчуються. Наприклад, він стверджує, що Київ нібито "запевняє" Москву в тому, що перемовини є зайвими.

Цілком зрозуміло, що такі спекуляції є логічним продовженням пропагандистського дискурсу, який стверджує, що українське керівництво втратило раціональність, відмовляється від "мирних угод", запропонованих Кремлем, і таким чином веде державу до невдачі та катастрофи. Нібито, якщо не прагнете "узгодити" зараз, то Путін може забрати й Запоріжжя.

В дійсності, так звані "пропозиції миру" від Путіна не мають жодної реальної підтримки з боку Росії і насправді являють собою лише безсоромні ультиматуми.

Як зазначив у коментарі для LSM+ Андрій Єрмак, який очолює Офіс Президента, "Київ відкритий до врахування інтересів усіх залучених сторін. Проте будь-які зміни повинні спиратися на міжнародне право та справедливість, а також враховувати територіальну цілісність і недоторканність кордонів України, а також її повний суверенітет".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У чому полягає ілюзія "хибного миру" для України

"Відновлення територіальної цілісності України є не лише питанням справедливості для нашої країни, але й випробуванням для міжнародної спільноти в її здатності захищати принципи суверенітету та самовизначення народів. Формула миру слугує основою, на яку можуть спиратися всі держави, що прагнуть продемонструвати свою добру волю," - підкреслив Єрмак.

Очевидно, що стійкість Києва викликає роздратування в Москві, яка дедалі більше відчуває наслідки війни, що її ж почала. Саме тому російські спецслужби застосовують усі доступні методи, аби переконати українців і західних союзників у тому, що найоптимальнішим рішенням для України є припинення боротьби та прийняття пропозиції Путіна про капітуляцію.

Z-"вітязі" продовжують воювати один з одним

Відому пропагандистку Юлію Вітязєву звільнили з телеканалу "Соловйов LIVE" після висловлювань про "спланованість владою РФ вторгнення ЗСУ в Курську область".

Нагадаємо, що, за словами Вітязєвої, "Зеленському була надана рідкісна можливість зануритися в Курську авантюру, і цей задум виявився дієвим та обґрунтованим".

Вітязєва, цей "медійний персонаж", володіє двома основними рисами: вмінням конфліктувати з усіма та певною "незграбністю" у своїх висловлюваннях. Ця незграбність, дивним чином, завжди грала на руку її противникам в інформаційному полі (важко зрозуміти, чому ФСБ досі не звернуло на це увагу). В одному з її постів вона запустила в російський інформаційний простір ідею, яка, маскуючись під патріотичні почуття, насправді здатна підірвати довіру до влади та особисто до Путіна. Ідеться не лише про підрив довіри — це може викликати справжню хвилю обурення, - зазначає Z-блогер Подоляка.

Вітязеву піддали критиці й інші "воєнкори". Цікаво, що вони також постійно накидаються на Шарія, Монтян та інших українських блогерів. "Це ж фактично підриває репутацію нашої армії і самого Путіна, адже, за словами Вітязєвої, він особисто віддав російські землі заради якогось хитромудрого задуму", - зазначають деякі російські блогери.

"Якщо інформація про вигнання Вітязєвої з "Соловйов LIVE" підтверджується, це можна порівняти зі звільненням з гестапо за жорстокість", - іронізують з цього приводу інші.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як "воєнкори" і "соловйови" міряються патріотизмом

Таким чином, у безперервному протистоянні московських "вітязів" і окопних "мурз" спостерігаються втрати з обох боків, що не може нас не радувати.

Проте, насправді, не варто плекати ілюзій. Кількість відморожених "вітязів" у російській пропаганді вкрай обмежена. Наприклад, Костильов, головний редактор Z-каналу Readovka, наразі перебуває у комі, а Симоньян змушена вдаватися до використання "віртуальних ведучих". Тому Вітязеву, ймовірно, залишать у команді в якійсь формі. Однак приховати внутрішні суперечності не вдається, і це є чітким свідченням того, що кремлівська пропагандистська машина дає збої.

Курська область під окупацією російських мародерів

А тим часом в Курській області російські військові продовжують займатися мародерством.

Одна з учасниць проєкту "Агентство" поділилася, що її житло було захоплено з посиланням на те, що в області введено режим контртерористичної операції (КТО), і що вони вважають, що мають на це законне право.

У домі однієї з мешканок селища Кореневе панує повний безлад. Інший місцевий житель став жертвою злочину: у нього вибили вікно та вкрали телевізор, ноутбук і інструменти. "Це не лише моя проблема, на нашій вулиці всі стикаються з такими ж труднощами," - зазначив він. Російські солдати також викрадають автомобілі і навіть розправляються з домашніми собаками, які намагаються захистити своїх господарів.

Ось чому Москва так занепокоєна через наявність незалежних засобів масової інформації в Курській області. Саме з цієї причини губернатор Смірнов зазначив, що "часто те, що публікується, є інформаційною маніпуляцією з боку ворожих спецслужб".

Проте колективний лист, адресований Путіну та Міністерству оборони Росії з вимогою зупинити дії російських військових, чомусь залишився без уваги. Крім того, у Кремлі, здається, не звертають уваги на заклики мешканців Суджі щодо евакуації.

Пресофіцер української тимчасової військової адміністрації на території Росії Олексій Дмитрашковський повідомив про початок евакуації населення з прифронтових районів Курської області до міста Суджа. Він підкреслив, що протягом 20 років жителів Росії "просто обманювали". За його словами, навіть тепер багато хто не зовсім усвідомлює причини війни та її ініціатора. "Люди побоюються виїхати в Україну, вважаючи, що ми маємо намір їх розстріляти. Навіть чув, що ми нібито хочемо зварити з них борщ", -- зазначив Дмитрашковський. Це звучить кумедно, але це реальність.

Так, стало відомо, що перші інциденти мародерства в Курській області, здійснені російськими військовими, зафіксували ще в серпні: спочатку було розграблено магазин стільникового зв'язку "Мегафон", а згодом — склад маркетплейсу Wildberries. Тепер, як ми можемо спостерігати, вони вже почали обшукувати житлові будинки.

Дійсно, подібні ситуації вже мали місце в Україні. Так само, як раніше, жителі Бучі, Ізюму, Херсону та інших міст поверталися до своїх зруйнованих і пограбованих домівок після окупації. У цьому контексті російська "контртерористична операція" на Курщині не є чимось відмінним від їхньої "спеціальної військової" діяльності.