Прокіп: Непомітний флот Росії став загрозою для світового екологічного балансу | Еспресо

Левова частка російського "тіньового флоту" складається із морально застарілих та фізично зношених танкерів, які мали бути відправлені на металолом

Наприклад, у 2023 році жоден танкер не був зданий на металобрухт у світі. Однак, у використанні старих суден є певна обґрунтованість.

Танкери, які порушують санкції, ризикують бути поміченими Управлінням з контролю за іноземними активами США, що застосовує санкції та може обмежити використання цих танкерів. Можливий навіть варіант, коли власника змусять здати судно на металолом. Відтак існує ризик втрати судна, а тому оператори тіньового флоту надають перевагу старим танкерам, які мають меншу ціну, і у разі конфіскації компанії зазнають менших збитків. Окрім цього, старі танкери, які мали бути зданими на брухт, були фактично єдиним способом швидко зібрати велику кількість суден для "тіньового флоту".

Використання старих та зношених кораблів пов’язане з підвищеним ризиком аварій та загрозою розливу нафти, що завжди викликає серйозні екологічні проблеми. Які наслідки можуть виникнути, якщо ці судна спричинять численні екологічні катастрофи? І хто нестиме відповідальність за ліквідацію їхніх наслідків?

Ознайомтеся також з матеріалом: "Тіньовий флот" РФ: недостатньо санкцій.

Наприклад, дві третини російських танкерів, що проходять через протоки Данії не мають страхового захисту на відшкодування збитків. Через те, що світові страховики базуються в західних країнах і дотримуються західних санкцій, "тіньові" судна вдаються до альтернативного страхування (зокрема й російські компанії, як-от Інгосстрах), яке часто виявляється зовсім не відповідним. Дуже часто договори прописані таким чином, щоб від власника чи оператора судна не можливо нічого отримати. В такому разі покриття збитків впаде на країни, які безпосередньо постраждали. Інакше кажучи, це не договори страхування, а суцільне шахрайство.

У нещодавньому звіті Greenpeace вказується, що, наприклад, кількість нафтових танкерів, які покидають російські порти в Балтійському морі (таких як Приморськ, Санкт-Петербург, Усть-Луга та Висоцьк) і проходять біля берегів Німеччини, зросла на 70% у порівнянні з періодом до початку повномасштабної війни. Минулого року біля німецького узбережжя було зафіксовано приблизно тисячу танкерів, що транспортували російську нафту, що стало рекордним показником з моменту початку спостережень.

У той же час ці танкери мають майже подвійну вік у порівнянні з тими, що використовувалися на цьому маршруті до початку війни. Вони знаходяться в незадовільному стані, отримують недостатнє обслуговування та майже не підлягають перевіркам. Середній вік цих танкерів становить 16,6 року, тоді як до масштабного військового конфлікту цей показник становив лише 8,9 року.

Таким чином, від початку військових дій ми стали свідками зростання кількості суден, що пересуваються, проте їхня надійність у плані операційної безпеки та екологічних ризиків викликає занепокоєння. Наприклад, 22 серпня з трьох танкерів, які пройшли поблизу німецького узбережжя, два не мали страхового покриття. Вікові характеристики суден становили 17, 18 і 20 років. Одне з них, Chilli, неодноразово піддавалося критиці під час перевірок у портах. У липні минулого року інспектори в індійських портах виявили корозійні пошкодження на його корпусі. У березні під час перевірки в порту Сікка було зафіксовано щонайменше шість технічних несправностей, через що судно було затримане.

Читайте також: Тіньовий флот як порятунок Росії від санкцій.

Європейські держави, через які транспортується металобрухт російського "тіньового флоту", повинні бути занепокоєні потенційними небезпеками, пов'язаними з розливами нафти. Саме загроза екологічних катастроф повинна стати важливим чинником у переговорах із Заходом, щоб посилити санкційний тиск на цей "тіньовий флот".

У червні міністр закордонних справ Данії, Ларс Локке Расмуссен, оголосив, що Данія разом із кількома іншими західними країнами вивчає можливості для обмеження, а можливо, й повного припинення небезпечних дій "тіньового флоту" Росії. Це питання стосується єдиного виходу з Балтійського моря, і в рамках цього, планується використання певних прав прибережних держав для запобігання екологічним загрозам.

Згідно з міжнародним правом, комерційне судноплавство через данські протоки є захищеним, адже Копенгагенська конвенція 1857 року забезпечує право на мирний прохід для торговельних суден. Проте виникає питання: наскільки безпечним є пересування російського "тіньового флоту"? Важливо зазначити, що доходи від російської нафти, отримані шляхом обходу санкцій, становлять значну частину фінансування російського бюджету, а отже, і війни проти України.

Окрім того, наскільки серйозними є екологічні ризики, пов'язані з потенційними розливами нафти, і як вони співвідносяться з питаннями безпеки? Міжнародне право, зокрема Конвенція ООН з морського права 1982 року (UNCLOS), надає прибережним країнам право вжити дій проти суден, які можуть створювати загрозу для навколишнього середовища.

Якщо деякі країни не можуть наважитись вживати достатніх заходів для обмеження діяльності російського "тіньового флоту"., то в таких умовах, слід додатково акцентувати на екологічних ризиках використання металолому, який перевозить російську нафту в обхід санкцій.

Джерело можна перефразувати як "витік" або "походження". Якщо потрібно, надайте більше контексту, і я зможу запропонувати інші варіанти.

Про автора. Андріан Прокіп, аналітик із питань енергетики Українського інституту майбутнього