Трамп та виклики для української громади в Пенсильванії

Шлях від Вашингтона до Пітсбурга, що в Пенсильванії, простягається на 400 кілометрів на захід і проходить через яскраві, сонцем освітлені червоні ліси. Лише на кількох рекламних щитах вздовж дороги можна побачити біблійні цитати або короткий напис: "Трамп".

Пенсильванія - один із сімох swing states, або так званих "хитких" штатів, у яких більшість виборців на виборах підтримує то республіканців, то демократів. Тут вирішується, хто переможе на виборах президента 5 листопада - віцепрезидентка Камала Гарріс від демократів чи її республіканський суперник, експрезидент Дональд Трамп.

Пенсильванія є ключовим штатом, оскільки серед усіх коливних штатів вона надає найбільшу кількість голосів виборців (19), що обирають президента США. Лише за кілька днів до виборів думки виборців у Пенсильванії практично розділилися порівну: 49% на 49%. У деяких дослідженнях Трамп має невелику перевагу над Гарріс у один відсоток або навіть менше.

Результати виборів можуть бути визначені кількома десятками тисяч голосів, і серед них можуть бути голоси з українським акцентом. У Пенсильванії проживає друга за чисельністю українська громада в США - більше 100 тисяч осіб. За кого ж вони віддадуть свої голоси? І яким чином вплине на їхній вибір підтримка України з боку США у війні з Росією?

Ніхто не може надати чіткої відповіді на ці запитання, адже подібні опитування не проводяться. Проте, статті в американських ЗМІ свідчать про те, що більшість українських американців у Пенсильванії, ймовірно, віддадуть свої голоси за Гарріс. Водночас, Трамп також має шанси на значну підтримку. У приватних бесідах висловлюються різні думки — від 20 до 30 відсотків голосів на користь Трампа, а можливо, навіть і більше.

Українські емігранти у Пенсильванії мешкають переважно у двох великих громадах - на сході навколо Філадельфії, а на заході - біля Пітсбурга, другого великого міста штату. Захід - більш промисловий, частина так званого "індустріального поясу" США, що пережив занепад у другій половині XX століття.

Стивен Галущак, активіст української громади з Пітсбурга та автор книги "Українці західної Пенсильванії", зазначає, що між американцями, які живуть на сході та заході Пенсильванії, існують суттєві відмінності в поглядах. "Ми є значно більш консервативними у порівнянні з мешканцями східної частини, зокрема узбережжя", — говорить Галущак. Він підкреслює, що це стосується не лише українців, а всіх жителів регіону. Політично це виявляється у "вищій підтримці республіканської партії" і "дотриманні традиційних цінностей".

Галущак - представник третього покоління українських емігрантів у США. Його родина покинула Україну і вирушила в Америку перед початком Першої світової війни. Ми зустрічаємось у українському клубі в Карнегі, маленькому містечку неподалік від Пітсбурга. Хоча хмарочоси великого міста видніються на горизонті, тут панує зовсім інша атмосфера, що нагадує двоповерхову Америку. За словами Галущака, консервативні настрої в регіоні сприяють більшій ролі церкви в житті громади, в порівнянні зі східними штатами США. Він також зазначає, що у західній Пенсильванії налічується кілька десятків українських церков.

Навпроти клубу сяють золоті куполи Української православної церкви Св. Петра і Св. Павла, яка була зведена понад століття тому. Молодий священник Джон Черест розповідає, що більшість його прихожан уникають політичних тем під час служби, проте цього разу він сам став частиною політичних подій. На початку жовтня Черест виголосив молитву під час другого мітингу Трампа в Батлері — містечку в Пенсильванії, де в липні стався замах на кандидата. Зображення Трампа з пораненим вухом облетіли світ.

Того літа іншу молитву виголошував український священник з Карнегі, Джейсон Черрон, який служить у Українській католицькій церкві Святої Трійці. Він здобув популярність завдяки своїй активній присутності в соціальних мережах. На другому мітингу в Батлері команда Трампа планувала повторити попередній формат, включаючи і священника. Однак, оскільки Черрон не міг бути присутнім, він запросив свого друга, розповідає Черест. За його словами, незважаючи на те, що вони представляють різні конфесії, щотижня проводять спільний "молебень за мир в Україні".

На зустрічі в жовтні Черест не згадував про Україну у своїй молитві, але згодом зробив це в особистій бесіді. "Мені повідомили, що у мене буде лише дві хвилини з Трампом, але насправді це було лише для фотографії. Коли ми закінчили знімок, я повернувся до нього та сказав: 'Пане Трамп, вам слід бути більш рішучим у наших діях щодо України', - ділиться Черест. - Це стало для нього неочікуваним моментом, адже я мав лише позувати для фото. Він подивився на мене і запитав, чи я з України. Я підтвердив і зазначив, що необхідно зупинити війну, якщо його оберуть. Трамп почав говорити, що за його президентства цього б не сталося, він це вже раніше стверджував. Я відповів, що конфлікт має закінчитися, бо ми не бажаємо втрачати жоден клаптик нашої землі".

Участь у мітингу Трампа викликала різні емоції серед членів церкви, зазначає Черест: "Одна частина приходу відчувала гордість, тоді як інша була обурена і дуже розчарована моїм рішенням". Священнику довелося пояснити, що він "не висловлював підтримки жодному з кандидатів, а просто провів молитву". Він також зазначив, що з радістю помолився б і на мітингу Гарріс.

Для багатьох консервативних виборців українського походження нинішні президентські вибори в США стали справжньою дилемою, яку Стівен Галущак охарактеризував як "потрясіння". Як і решту американців, їх турбує економічна ситуація, інфляція та питання міграції, де Трамп займає лідируючі позиції в опитуваннях у Пенсильванії. Також існує група, що виступає проти абортів — ще одна важлива тема для республіканців.

Проте на фоні всіх цих подій залишається війна, яку веде Росія проти України, а також побоювання, що Трамп може знизити життєво важливу військову допомогу для Києва, про що він та його команда неодноразово давали зрозуміти.

Ці побоювання особливо гостро відчуваються у розмовах з тими, хто приїхав у США з України відносно недавно, уже за часів незалежності, як колишня львівська журналістка Оксана Лернатович. "Діаспорян дуже хвилює війна, всі допомагають, збираються на мітинги, в усіх болить", - каже Лернатович, яка понад 10 років викладає українську мову в Пітсбурзькому університеті. Для таких, як вона, основне питання - як майбутній президент США ставитиметься до підтримки і перемоги України.

Схожу думку висловлює Тарас Філенко, піаніст і музикознавець з Пітсбурга, який розповідає про Україну під час своїх концертів і лекцій. "Наразі питання полягає в тому, чи зможе Україна існувати, чи вона опиниться на межі знищення", - зауважує Філенко, колишній викладач Київської консерваторії, що вже з 1990-х років мешкає в США. "Я переживаю, що з приходом Трампа це може стати реальністю". Він також зазначає, що перемога Камали Гарріс "може не принести блискучих результатів", але все ж сподівається на продовження підтримки Вашингтоном Києва.

Стівен Галущак визнає, що війна в Україні болить особливо тим, хто емігрував нещодавно, але і тим, хто, як він, народився в США: "Ми в першу чергу американці, але ми любимо Україну і нашу ідентичність".

Галущак зазначає, що, на його думку, під час попередніх виборів підтримка Трампа серед української громади в західній Пенсильванії була більшою. Він відмічає, що цього разу деякі виборці, які раніше віддавали свій голос за Трампа, зараз вагаються до останнього моменту. У понеділок, 4 листопада, напередодні виборів, обидва претенденти - Трамп і Гарріс - запланували свої візити до Пітсбурга для проведення мітингів.