В Крыму назначен новый глава "Госкомнаца", ставший пятым с момента оккупации полуострова – Центр журналистских расследований.

Текучесть кадров в оккупированном Крыму стала привычным явлением. Власти здесь постоянно меняют и переставляют "министров" и "глав" различных учреждений. "Госкомнац" Крыма не стал исключением. За десятилетие оккупации этот орган возглавляли уже пять "руководителей". При этом на эту должность неизменно назначаются представители крымскотатарского народа, согласившиеся на сотрудничество с оккупационными властями. Центр журналистских расследований подготовил мини-досье на каждого из тех, кто занимал пост главы "Госкомнац" в разные годы оккупации.

Про нове призначення сьогодні оголосив "глава Криму" Сергій Аксенов. Очолив "Госкомнац" Криму 47-річний Руслан Рішатович Якубов. За освітою зоотехнік і агроном, він з моменту анексії Криму в 2014 році займав різні посади в "адміністрації Сімферополя". У 2021 році він приєднався до "Госкомнац", де обіймав посаду першого заступника голови. Рік тому прокуратура АРК і Севастополя висунула йому підозру у колабораційній діяльності, що може призвести до ув'язнення терміном до 10 років.

Руслан Якубов став новим головою "Госкомнаца" Криму, змінивши на цій посаді 54-річного Айдера Ахтемовича Тіппу, який пішов у відставку за власним бажанням тиждень тому. Тіппа працював на цій посаді три роки та має освіту агронома. З 2001 року займав пост заступника голови Первомайської райдержадміністрації Криму і залишився на цій позиції після анексії Криму у 2014 році. Хоча офіційні причини його відставки не були оголошені, серед можливих версій називають низьку явку кримських татар на "виборах" депутатів до "Госсовєта Крыма" та місцевих рад. Однак, схоже, що зміна керівництва була запланована заздалегідь, оскільки одразу після звільнення Тіппа отримав призначення на посаду віце-спікера "кримського парламенту", куди він потрапив за списком "Единой России".

До приходу Тіппи в 2019 році, "Госкомнац" очолював Альберт Османович Кангієв, який народився у 1963 році. Раніше, до 2014 року, він виконував обов'язки мера Білогірська, а також керував Білогірською райдержадміністрацією. Кангієв був активним членом Меджлісу кримськотатарського народу. У період анексії Криму російськими військами він став одним із небагатьох регіональних лідерів, які відкрито протистояли "референдуму". Першим, хто не визнав так зване "волевиявлення" кримчан, був Ільмі Умеров, тодішній голова Бахчисарайського району. Проте згодом Кангієв змінив свою позицію і в 2019 році очолив виборчий штаб "Единой России" у Білогірську. Того ж року він став головою "Госкомнаца". У 2021 році Кангієв вирішив залишити цю посаду за власним бажанням і був призначений заступником голови "Госкомводхоза" Криму. У цій ролі він займався організацією водопостачання через Північно-Кримський канал після підриву греблі Каховської ГЕС російськими військовими у 2022 році.

Попередником Кангієва у "Госкомнаці" Криму був Ленур Азізович Абдураманов, 1976 року народження, який до того завідував сектором з питань міжнаціональних відносин "адміністрації Феодосії".

Абдураманов керував "Госкомнац" з 2017 по 2019 рік. Офіційною підставою для його звільнення стало "закінчення терміну дії службового контракту". Після свого звільнення він отримав призначення на посаду заступника "міністра юстиції Криму".

Першим головою "Госкомнаца" окупованого Криму був Заур Русланович Смірнов. До того він 14 років керував управлінням з міжнаціональних справ та міграції Ялтинської міськради. Смірнов був також заступником голови Меджлісу кримських татар, який і делегував його в окупаційну владу у 2014 році. Тоді Смірнов очолив "Госкомнац". За два місяці, коли Меджліс відкликав своє схвалення на його призначення, Смірнов звільнятись відмовився. А згодом став одним із прибічників заборони діяльності Меджлісу в РФ. На посаді голови "Госкомнаца" виправдовував арешти та обшуки кримських татар. Смірнов протримався у кріслі понад 3 роки, у 2017 році його звільнили за неефективну роботу.

Нині 48-річний Заур Смірнов -- голова "Крымской межнациональной миссии". Чим саме займається ця квазі-організація, створена наприкінці 2022 року, невідомо. Але у статусі її очільника Смірнов відзначився вже кількома одіозними заявами. Зокрема, він запропонував оголосити 24 лютого -- день, коли Росія віроломно напала на Україну -- днем боротьби з нацизмом. Також він закликав країни Заходу визнати територію України зоною російського впливу, а нещодавно запропонував закріпити на законодавчому рівні РФ поняття "ждун", яким на окупованих територіях називають проукраїнськи налаштованих людей. Окрім кримінального переслідування Смірнов пропонує позбавляти "ждунів" російського громадянства, ба, навіть депортувати.