Як змінилися погляди та рівень довіри українців до медіа у 2024 році - аналіз від Internews Network.
Щорічне дослідження дозволяє глибше усвідомити, наскільки українці здатні розпізнавати істину серед фальшивок і маніпуляцій.
Щорічне дослідження USAID/Internews щодо медіа-вживання надає можливість глибше осмислити, як українці споживають новини, а також виявляє тенденції, що склалися з 2015 року. Також варто звернути увагу на порівняння результатів різних досліджень у цій сфері.
Цього разу результати дослідження "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році" зробила організація Internews Network, воно опубліковане у четвер, 7 листопада. Самі опитування та фокус-групи з травня по липень. Результати опитування досить масштабні, але основними є такі.
Багато українців усвідомлюють спроби маніпуляцій та втручань в інформаційний простір і впевнені у своїй здатності їх розпізнавати. Кількість тих, хто вважає це нагальною проблемою у своєму житті, зросла до 49% у порівнянні з 38% минулого року. Проте, здатність українців виявляти дезінформацію залишилася на рівні попередніх трьох років – 75% учасників опитування відповіли вірно на одне або більше з трьох запитань. Водночас, в порівнянні з минулим роком, зросла кількість тих, хто вірить у наративи, які підсилюються Росією з метою зниження морального духу в Україні. Більше третини опитаних зазначили, що їм відомі такі фактично перевіряючі сервіси, як StopFake, "Детектор медіа", "Без брехні" та "По той бік новин".
Число українців, які звертаються до смартфонів для отримання новин та інформації, досягло 90%. Водночас 84% людей використовують соціальні мережі як своє головне джерело новин, у той час як лише 30% вказали на новинні сайти та телебачення.
Третій рік повномасштабного російського вторгнення внутрішньо переміщені особи (ВПО) та громадяни, переміщені за кордон, віддають перевагу українським новинам, особливо з рідного міста, щоб стежити за тим, що там відбувається. Більшість респондентів зазначили, що національні новини споживають через соціальні мережі, онлайн-медіа та телебачення, але віддають перевагу регіональним газетам і радіо.
Використання Telegram продовжує зростати, і більшість українців зазначили, що віддають перевагу цьому джерелу для отримання новин (73%). YouTube також демонструє невелике зростання (19%, порівняно з 16% у 2023 році), а споживання Facebook продовжує зменшуватися (16%, порівняно з 19% минулого року). Лише 4% українців підтримують заборону Telegram, 51% - проти, а третина погоджується з тим, що певне державне регулювання необхідне.
Хоча обізнаність населення про телемарафон "Єдині новини" зросла до 86%, фактичне регулярне споживання (щонайменше раз на тиждень) знизилося до 37%. Рівень довіри серед усіх респондентів є низьким - лише 37% сказали, що частково або повністю довіряють телемарафону, і лише 32% вважають, що він має тривати і надалі. Навіть серед тих людей, які дивляться телемарафон регулярно, довіра до нього та переконання, що він має продовжуватися, знизилися, порівняно з 2023 роком. Респонденти сказали, що телемарафон є надто однобічним, позитивним, контрольованим, і що, на їхню думку, він не є ефективним використанням державних коштів. Військовослужбовці, які дивилися телемарафон, сказали, що він не відображає їхню точку зору або їхній досвід.
Довіра до офіційних джерел інформації в Україні помітно знизилася у порівнянні з 2023 роком. Наприклад, лише 63% українців на даний момент довіряють Генеральному штабу Збройних сил України як джерелу інформації, що є суттєвим падінням з 80% у минулому році. Також спостерігається зниження довіри до Офісу Президента: з 69% в 2022 році до 44% у 2023 році. Що стосується уряду України та місцевих органів влади, то їхня довіра зменшилася до 41%, порівняно з 59% та 53% відповідно у попередньому році.
Довіра до достовірності, точності та повноти інформації про війну зменшилася з 65% у 2023 році до 51% у 2024 році.
У 2024 році рівень усвідомленості про наявність замовних матеріалів залишається на стабільному рівні 81%. Серед тих, хто усвідомлює цю проблему, 71% заявляє, що здатні розпізнати такий контент. Учасники дослідження вважають, що найголовнішими ознаками достовірності новин є надійність джерела та представлення різних точок зору — на це звертають увагу 41% та 30% опитаних відповідно. Ці дані показують істотні зміни.
зростання.
Українці продовжують покладатися на друзів (76%) та членів родини (85%) як основні джерела новин і інформації. Щодо інших джерел, більшість респондентів виявляє довіру до колег (60%) та соціальних мереж (55%). Проте вперше з початку повномасштабної агресії рівень довіри до медіа знизився нижче 50%, становлячи 47%. Довіра до більшості медіаформатів, включаючи соціальні мережі та онлайн-видання, зменшилася за минулий рік, за винятком національного та регіонального радіо та друкованих медіа, де спостерігається зростання. У рік свого сторіччя Українське радіо Суспільного мовника України здобуло більшу популярність: 39% опитаних (в порівнянні з 21% минулого року) повідомили, що найчастіше слухають його для отримання новин.
Щодо російських медіа, у 2024 році 11% опитаних зазначили, що особисто споживають їх контент, а 15% повідомили, що хтось із їхнього оточення користується такими джерелами. Основною мотивацією для звернення до російських медіа є бажання зрозуміти, як вони висвітлюють події в Україні — 41%, а також отримати альтернативний погляд — 22%. В українському інформаційному просторі все ще використовуються російські соціальні мережі (6%) та новинні сайти (5%), але загальний рівень довіри до цих джерел залишається на доволі низькому рівні.
Повну презентацію можна завантажити за цим посиланням.
Дослідження "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024р." було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, що реалізує "Медійну програму в Україні" за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження - вивчити звички українців щодо споживання медіа, виміряти їх довіру до медіа та вразливість до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань. Представники InMind опитали 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%. Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).
Internews Network — це глобальна неприбуткова організація, що активно підтримує незалежні медіа в ста країнах світу. Вона надає навчання журналістам, протидіє дезінформації та пропонує фахову бізнес-консультацію, щоб сприяти фінансовій незалежності медіа.
Опитування було здійснене за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Як уточнили учасники дослідження, зміст дослідження є виключно відповідальністю Internews Network і не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду США.
