"Протягом години, що ми проводимо під вогнем, наша винагорода становить 134 гривні..."

Фінансування для військових відсутнє, оскільки у вересні українське керівництво сподівалося на закінчення конфлікту.

"Найбільш кваліфікований" уряд України вразив усіх своєю "забутливістю" -- не передбачив у державному бюджеті 500 млрд грн для потреб військових ЗСУ. І вже у вересні не вистачить коштів, щоб розрахуватися з нашими захисниками -- немає грошей ані на заробітну плату, ані на доплати за участь у бойових діях. Таким чином, вони змушені проливати свою кров, покладаючись лише на ентузіазм та патріотизм.

Голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа підтвердила інформацію про те, що у Міноборони існують серйозні проблеми з фінансуванням. Ця новина вразила всіх свідомих українців. Важко повірити, що в умовах жорстокої війни з ворогом можна зневажати тих, хто, ризикуя власним життям, боронить країну від агресії.

Водночас противник, навпаки, постійно нарощує витрати на реалізацію своєї "спеціальної операції", за допомогою підвищених "допомог" залучаючи "гарматне м’ясо" до боротьби проти України. Наприклад, у Татарстані контрактники отримують одноразову виплату у розмірі 1,5 мільйона російських рублів.

Є одне важливе правило: коли на твою Батьківщину насувається загроза, потрібно бути готовим віддати все, навіть останню сорочку, щоб її захистити. Так вчинили багато країн, які врешті-решт перемагали своїх ворогів. Проте наші законодавці та урядовці, на жаль, часто перш ніж зосередитися на першочергових питаннях, переключають увагу на менш значущі. Вони виділяють величезні кошти на піар-акції, які вигідні владі, підвищують фінансування помічників депутатів та інших адміністративних працівників, а підтримка захисників країни залишається на другому плані.

Урядове пояснення стосовно нестачі фінансування оборонної статті бюджету викликає сумніви. Відомий блогер та колишній народний депутат Борислав Береза поділився деталями розмови з нардепом Іваном Крульком, який обіймає посаду заступника голови бюджетного комітету. Коли Крулько звернувся до представників Кабміну з запитанням, чому в Державному бюджеті не було передбачено коштів для Збройних сил України, він отримав відповідь: «Ми сподівалися, що у вересні ситуація деескалується». Таким чином, чиновники натякнули, що бойові дії можуть зупинитися, і, відповідно, не буде потреби фінансувати наших військових.

Цікаво, чи справді Путін запевнив пана Шмигаля, що більше не буде атакувати Україну і поверне свої війська додому? Як можна вважати, що в кабінетах на Грушевського є достовірна інформація про можливий мир, якщо в них не звертають увагу на зведення з фронту? Чи дійсно вони не знають про використання "калібрів", "шахедів" та КАБів, що завдають ударів по українській території? Чи не в курсі, що окупанти постійно захоплюють нові населені пункти і планують ще більш небезпечні дії? Чому в уряді не передбачили коштів для підтримки військових? І яка реакція буде у цих офісах на новину про "брак фінансування", як це вплине на настрій бійців на передовій та їх мотивацію?

Військовий 24-ї окремої механізованої бригади з позивним "Кривоніс".

Новина про брак бюджетного фінансування для військових викликає в нас, побратимів, здивування і певну образу. Адже йдеться про людей, які вже тривалий час захищають нашу країну. Тим часом чомусь не обговорюється "нестача" коштів на великі премії для працівників державних органів і місцевого самоврядування. Здається, з цими витратами в бюджеті все в порядку...

Я так зрозумів, що "нестача" стосується т. зв. "бойових", які в народі часто називають "соткою". Тобто, це виплати для військовослужбовців, які перебувають в зоні бойових дій і постійно виконують бойові завдання. Хочу ще раз пояснити тим, які навіть мені досить часто говорили, що "ви там отримуєте аж 100 тисяч гривень" (при тому, що я і більшість моїх побратимів пішли на війну, коли про ці виплати навіть не говорили).

Отже, цю суму можуть отримати лише ті військові, які протягом місяця виконують бойові завдання. Я сам намагався зрозуміти, чи це дійсно великі гроші. Якщо розділити 100 тисяч на 31 день, то виходить приблизно 3225 гривень на добу. А якщо поділити 3225 грн на 24 години, то отримаємо близько 134 гривень за годину. Уявіть собі: 134 грн за годину, коли людина перебуває під постійними обстрілами артилерії, авіабомбами, дронами, мінометами та ракетами! Чи справді це "великі" гроші за життя, яке може обірватися в будь-яку мить?

Держава надає нам, військовослужбовцям, необхідні ресурси, такі як паливо, харчування, військову форму, дрова для обігріву та багато іншого.

Можливо, багато цивільних не знають про це, тому хочу пояснити: значну частину наших "бойових" коштів ми витрачаємо на побутові потреби та інші витрати, необхідні для виконання завдань. Наприклад, це стосується оренди житла, де ми проживаємо після повернення з фронту. У багатьох випадках місцеві жителі Донеччини, Запоріжжя чи Миколаївщини надавали нам житло безкоштовно або ми платили лише за комунальні послуги. Однак часто оренда житла обходиться його власникам в середньому в 1-2 тисячі гривень на місяць з військовослужбовця. Варто зазначити, що попит на житло в зоні бойових дій залишається дуже високим.

Велика частина наших власних ресурсів йде на відновлення автомобілів. Більшість транспортних засобів, необхідних для виконання бойових завдань, ми отримуємо завдяки волонтерським ініціативам та збору коштів в соціальних мережах. Проте фінансування їх ремонту, як правило, покладається на самих військовослужбовців. Це відбувається досить часто, оскільки автомобілі піддаються пошкодженням внаслідок обстрілів ворожою артилерією та дронами, а також через експлуатацію в екстремальних умовах, що часто призводить до поломок ходової частини.

Наступна стаття наших витрат пов'язана з підтримкою поранених товаришів, які потребують фінансових коштів для дорогого лікування. На жаль, державна допомога для тих, хто постраждав від війни, часто виявляється недостатньою.

Ще однією статтею витрат для військових є купівля різного інвентарю, який потрібен для виконання бойових завдань. Сюди входять бензопили, сокири, лопати, ножівки, гайкові ключі, молотки та багато інших інструментів. Цей інвентар часто зазнає поломок і може бути втрачений.

До "складових" витрат військовослужбовців належить купівля бронежилетів і плитоносок (старі моделі "корсари" є занадто важкими та незручними), бронеплит, запасних берців, військових рюкзаків, розкладачок для сну, карематів, наколінників, тактичних навушників та рукавиць, павербанків та багатьох інших необхідних речей.

Волонтери надають суттєву підтримку, закуповуючи дизельні та бензинові генератори, зарядні станції, потужні павербанки, антени та інші необхідні речі. Однак, варто зазначити, що їх ремонт здебільшого фінансується самими військовослужбовцями.