Перетворення через фінансові інвестиції. Які нововведення передбачає актуальний законопроєкт "Про державні закупівлі"?

17 вересня парламент затвердив новий урядовий законопроєкт №11520 "Про публічні закупівлі". Цей проєкт не лише сприяє євроінтеграційним процесам, але й є важливим для отримання фінансової допомоги від Європейського Союзу та Світового банку. З огляду на вже існуючий стабільний бюджетний дефіцит, реалізація цього законопроєкту є вкрай актуальною.

Законопроєкт №11520 пропонує ввести нові механізми для закупівель і внести зміни до існуючих, а також перенести кілька інструментів, які регулюють публічні закупівлі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року, на законодавчий рівень.

Мова йде про те, що має бути принаймні одна тендерна пропозиція для організації тендеру, включаючи можливість використання електронного аукціону. Також є можливість подання тендерної пропозиції за ціною, що перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, якщо це зазначено замовником у тендерній документації.

Законодавці пропонують заборонити замовникам здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян та юридичних осіб з Ісламської Республіки Іран. До цього заборона діяла тільки для громадян або юросіб з рф та Республіки Білорусь. Заборона стосуватиметься і підприємств, де кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків є громадяни рф/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран.

Зазначається, що виходячи із позитивної динаміки використання електронного каталогу, запропоновано зробити обов'язковим використання електронних каталогів при здійсненні закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою ніж 400 тис. грн.

Електронний каталог формуватиметься та супроводжуватиметься виключно централізованими закупівельними організаціями центрального рівня (визначатимуться урядом).

Крім того, уряд матиме можливість затверджувати списки товарів і послуг, які повинні закуповуватися через електронний каталог, якщо їхня вартість становить 400 тисяч гривень або більше, але менше ніж еквівалент 143 тисяч євро.

Документ пропонує переглянути межу обов'язкового використання електронної системи закупівель: якщо вартість товару або послуги не перевищує 50 тисяч гривень (а для робіт – 200 тисяч гривень), замовник не зобов'язується звітувати в електронній системі закупівель при укладанні прямого договору.

У випадку, якщо вартість придбаного предмета послуг коливається від 50 тисяч до 400 тисяч гривень, а для робіт — від 200 тисяч до 1,5 мільйона гривень, замовники можуть укладати угоди на закупівлю без використання електронної системи закупівель. Проте, вони зобов’язані звітувати про такі угоди у цій системі.

У той же час, при проведенні вказаних закупівель, замовники мають можливість скористатися електронною системою закупівель відповідно до умов, встановлених адміністратором цієї системи.

Представники уряду, базуючись на аналітичних даних, висловлюють пропозиції щодо вдосконалення механізму виправлення помилок у тендерних пропозиціях. Зокрема, вони підкреслюють, що економія в закупівлях, де переможець виправив недоліки, становить 4 796 971 460,00 грн, що еквівалентно 11,1%.

Найбільше помилок відбувається під час подання кваліфікаційних матеріалів і технічної документації.

Суттєво, що документи, які учасник подає для виправлення невідповідностей, не повинні бути створені чи видані після визначеного терміну подання тендерних пропозицій. Це правило не поширюється на випадки, коли документи, такі як довідки чи листи, складаються самим учасником.

Виправлення невідповідностей не буде можливим, якщо це змінюватиме суть предмета закупівлі.

Законопроєкт №11520 передбачає розширення асортименту закупівельних інструментів для замовників. Наприклад, він включає можливість здійснення закупівель для укладення зарезервованих контрактів, що сприятиме гармонізації з європейським законодавством.

Зміни відкриють можливості для ветеранських підприємств та компаній, заснованих людьми з інвалідністю, брати участь у закупівлях на спеціальних умовах.

Ще одне нововведення - це динамічні закупівельні системи, які ідеально підходять для регулярних потреб, коли йдеться про систематичні закупівлі, а товар доступний на ринку у багатьох постачальників.

Зазначається, що такий механізм закупівель відомий під назвою "відкрита рамкова угода", що означає можливість продавати для будь-якого постачальника (попередньо кваліфікованого як постачальник динамічної системи закупівлі) протягом усього життєвого циклу динамічної системи закупівлі (зазвичай 2-3 роки, але може бути і довше). Динамічна система підходить для закупівель товарів, робіт та послуг.

Впровадження спільних закупівель, що дозволяє замовникам об'єднувати свої потреби, також має на меті узгодження з нормами законодавства Європейського Союзу. Додатково, пропонується передбачити можливість участі об'єднань учасників без необхідності створення юридичної особи.

Вони матимуть можливість долучитися до закупівлі, якщо уклали договір про спільну діяльність або ж за умовою попередньої угоди, що базується на договорі про наміри укласти угоду про спільну діяльність для участі у визначеній закупівлі.

Документом врегульовується змішаний предмет закупівлі (коли предмет закупівлі включає в себе товари, роботи та послуги): якщо одночасно закуповуються товари плюс послуги, то предмет закупівлі буде визначатися за визначенням вищої вартості.

Якщо послуги плюс роботи або товари плюс роботи - визначатиметься за тим, яка частина предмета закупівлі є визначальною для виконання договору про закупівлі та результату публічної закупівлі.

Пропонується також унікальна модель співпраці для придбання складних товарів, що можуть містити новаторські рішення або технології, задоволення потреб у яких є неможливим або економічно недоцільним через купівлю вже наявних на ринку продуктів.

Основна ціль інноваційних партнерств полягає в забезпеченні тривалого співробітництва, яке сприятиме розвитку, а також подальшій закупівлі нових та інноваційних продуктів, послуг і робіт. Таке партнерство може передбачати участь одного або кількох учасників.

Цей процес стартує з публікації оголошення в електронній системі закупівель. Першим кроком є кваліфікаційний відбір учасників. Після цього учасники подають свої тендерні пропозиції, які підлягають розгляду та оцінці технічних рішень кваліфікованих кандидатів. Завершується процес укладенням контракту з одним чи кількома переможцями.

У випадку ухвалення цього закону, визначення категорії послуг і робіт зазнає змін. Послугами вважатиметься будь-який вид закупівлі, окрім товарів і робіт. Зокрема, до послуг віднесуться: транспортні послуги, впровадження технологій, наукові дослідження, науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи, медичне та побутове обслуговування, фінансові та консультаційні послуги, а також послуги, пов'язані з виконанням робіт, поточним ремонтом і технічним обслуговуванням або ремонтом транспортних засобів з врахуванням витрат на запасні частини.

До послуг, пов'язаних з роботами, відносяться: передпроєктні роботи, розроблення проєктної документації на об'єкти будівництва, науково-проєктної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка, послуги з нормування в будівництві, інженерно-консультаційні та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості об'єктів будівництва.

Натомість роботи - це результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт, у цілому, який сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції.

Можливість укладати договори про закупівлю у формі електронного документа також передбачається законопроєктом, це потенційно допоможе спростити підготовку та розгляд договірних умов, а також зменшить ризик відступ від умов тендерної документації при підписанні договорів, забезпечить пришвидшення підписання та реєстрації договору.

Запровадження "конкурсу проєктів" через електронну систему закупівель може значно підвищити прозорість процесу проведення таких відборів. Ця процедура може слугувати попередником переговорної стадії, сприяючи отриманню більш якісних архітектурних, інженерних та мистецьких проєктних пропозицій в галузях містобудування, архітектури, образотворчого мистецтва, а також стратегічного та секторального планування розвитку регіонів, територій і населених пунктів.

Більш гнучкий механізм формування переліку автоматичних індикаторів ризиків також передбачається законопроєктом №11520. Зокрема,закриття алгоритму розрахунку індикаторів та їхній перелік - він буде доступним електронній системі закупівель та Державній аудиторській службі. Це пропонується з метою недопущення обходження алгоритмів недобросовісними замовниками.

Варто зазначити, що в процесі оборонних закупівель деякі показники можуть містити інформацію з обмеженим доступом. Це створює ймовірність того, що після ухвалення закону саме Державна аудиторська служба України розроблятиме алгоритми для оцінки ризиків.

Розгляд законопроєкту №11520 було визнано терміновим, але, незважаючи на обмежений час для підготовки, науково-експертний висновок та рекомендації парламентських комітетів містять певні критичні зауваження до пропозицій уряду.

По-перше, Головне науково-експертне управління, хоча й загалом не заперечує проти прийняття законопроєкту, але висловлює ряд зауважень. Науковці звертають увагу на питання відповідності європейському законодавству окремих запропонованих змін.

Цікавим є також коментар стосовно терміна "ветеранське підприємство", яке згідно з проектом охоплює як фізичну особу-підприємця, так і "підприємство" в одному визначенні. Крім того, порогові значення вартості предметів закупівель також вимагають пояснення, особливо з урахуванням курсу гривні.

Також залишається недостатньо ясним, що саме буде закуплено в рамках "інноваційного партнерства".

Парламентський Комітет з економічного розвитку виявив у проєкті кілька положень, які містять ризики корупції. Зокрема, немає механізмів, що запобігають штучному завищенню цін на закупівлі, а також відсутні критерії щодо мінімальної частки вартості товару, робіт чи послуг, які передбачені чинним законодавством. Крім того, члени комітету зазначають, що запропонований короткий термін для подачі тендерних пропозицій може негативно вплинути на рівень конкуренції.

Комітет також виявив деякі ризики, пов'язані із зловживанням позаконкурсною процедурою закупівель у підприємствах, що належать особам з інвалідністю. Це пов'язано з тим, що за проектом уряд матиме можливість організувати закупівлі у позаконкурсний спосіб у тих суб'єктів господарювання, які вже виконують роль субпідрядників для підприємств осіб з інвалідністю.

Комітет, що займається антикорупційною політикою, висловив занепокоєння щодо невідповідності проєкту вимогам антикорупційних норм.

Безумовно, у процесі підготовки проєкту до другого читання деякі незрозумілі або неточні положення слід коригувати. Особисто я хотів би акцентувати увагу на доцільності розширення повноважень уряду, зокрема в контексті електронних каталогів. Як юрист, я також вважаю важливим забезпечити більш детальне регулювання нових процедур закупівель безпосередньо в законодавстві, а не відкладати це на рівень підзаконних актів.

Для бізнесменів, безумовно, важливою є можливість вносити корективи у тендерну пропозицію протягом доби. Однак, підвищення розміру забезпечення виконання договору вдвічі (з 5% до 10%) може зменшити кількість учасників, особливо в умовах великих закупівель. Це, в свою чергу, може призвести до зниження конкуренції у сфері виконання робіт.